МРТ або КТ - як правильно зробити вибір?

МРТ або КТ - як правильно зробити вибір?

Мало хто розуміє, що комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) є настільки різними діагностичними процедурами, що їх навіть складно об'єднати за якою-небудь ознакою. Окрім, звичайно ж, використання принципу томографії - пошарового сканування з наступним створенням зображення об'єкта. Спробуємо трохи прояснити плутанину і допомогти вам зорієнтуватися в загальних питаннях, що стосуються цих досліджень.

Дослідження досить схожі. В обох випадках пацієнт лежить на кушетці-столі, що переміщається в “трубі”. За рахунок того, що пацієнт рухається вздовж сканера, виходить пошарове зображення. Основна відмінність КТ від МРТ полягає в різних фізичних явищах, які використовуються в апаратах.

У разі КТ - це рентгенівське випромінювання, яке дає уявлення про фізичний стан речовини, а в разі МРТ - постійне магнітне поле і радіочастотне електромагнітне випромінювання, що дає інформацію про розподіл протонів (атомів водню), тобто про хімічну будову тканин.

Для отримання зображень на комп'ютерному томографі (КТ) використовуються рентгенівські промені. Комп'ютерний томограф це спеціальний рентгенівський апарат, який обертається навколо тіла пацієнта і робить знімки під різними кутами. Зображення обробляються і сумуються комп'ютером.

Для отримання зображення на магнітно-резонансному томографі (МРТ) не використовується рентгенівське випромінювання. Пацієнта поміщають в сильне магнітне поле, і це призводить до того, що всі атоми водню в тілі пацієнта шикуються паралельно напрямку магнітного поля. У цей момент апарат посилає електромагнітний сигнал, перпендикулярно основному магнітному полю. Атоми водню, що мають однакову з сигналом частоту, «порушуються» і генерують свій сигнал, який вловлюється апаратом. Різні види тканин (кістки, м'язи, судини і т.д.) мають різну кількість атомів водню і тому вони генерують сигнал з різною інтенсивністю. Томограф розпізнає ці сигнали, дешифрує їх і будує зображення.

МРТ дуже добре “бачить” м'які тканини: м'язи, нерви, мозок (головний і спінний), міжхребцеві диски, зв'язки та інше, і не “бачить” кальцій, який міститься в кістках, тому для точного дослідження кісток рекомендується виконувати комп'ютерну томографію і рентгенографію.

МРТ більш інформативна при дифузному і осередковому ураженні структур головного мозку, патології спинного мозку та краніоспінального переходу, ураженні суглобів. На МРТ кістки видно гірше, а краще візуалізуються м'які тканини (хрящі, м'язи, зв'язки, мозок і т.д.). Тому дослідження МРТ, наприклад, показане при підозрі на розрив зв'язок у суглобі або на грижу міжхребцевого диска. Дуже широко МРТ використовують в нейрохірургії та неврології (старі травми головного мозку, інсульти в пізній (!) стадії, підозри на пухлини спинного та головного мозку і т.д.). Крім того є можливість дослідити судини голови та шиї без контрастування, завдяки природному контрастуванню від кровоплину.

Магнітно-резонансна томографія дає мало інформації при легеневій патології, при захворюваннях жовчного міхура, переломах кісток. У той час як КТ ідеально підходить для діагностування кісткових пошкоджень і травм. Крім того, на КТ добре видно свіжу кровотечу, тому КТ застосовують при дослідженнях хворих з травмами голови, грудної клітки, черевної порожнини, а також інсультів в ранній (!) стадії.

Крім цих важливих відмінностей кардинально відрізняється час процедури. При КТ сканування однієї області тіла займає кілька хвилин (до 3 хвилин), при МРТ - близько 30 хвилин.

 Що стосується вартості апаратури і відповідно вартості дослідження, то при МРТ вона істотно вища. І чим більше магнітна індукція (створювана напруженість магнітного поля) апарату, тим він дорожчий і вища якість знімків.